Для російського бізнесу головним підсумком зустрічі Трампа з Путіним на Алясці стало те, що США поки не пішли на посилення санкційного тиску щодо Росії, попри продовження бойових дій і обстріли цивільної інфраструктури України. А яка реакція на результати переговорів у Білому домі 18 серпня?
Тож, хто насправді в Росії, хотів би заверешення війни?
І чому на зустріч Трампа з Путіним російський ринок відреагував падінням рубля і фондових індексів?
Переговори президента США Дональда Трампа та очільника Росії Володимира Путіна, що відбулися 15 серпня на Алясці, пройшли в максимально комфортному для останнього режимі.
Американська сторона чуйно прислухалася до всіх аргументів, які прозвучали з вуст керманича Кремля і його помічників під час саміту Лаврова і Ушакова.
Обіцянки Трампа посилити санкційний тиск на Росію та ввести нові торговельні мита для покупців російської нафти в разі відмови Путіна від припинення вогню так і залишилися обіцянками.
Під час саміт уна Алясці концепція пошуку шляхів завершення війни змінилася.
Всю відповідальність за ухвалене рішення переклали на українського президента Володимира Зеленського, який зустрівся з Трампом у Вашингтоні 18 серпня.
У Росії пропагандисти святкують політичну перемогу
«Зеленський може зупинити війну з Росією в будь-який момент, якщо захоче, або може продовжувати боротися», – написав Трамп у своїй соціальній мережі за день до зустрічі з президентом України.
По суті, українському лідерові залишили небагатий вибір: вивести війська з неокупованих поки територій у Донецькій та Луганській областях і не намагатися повернути захоплені території військовим шляхом – в обмін на гарантії безпеки тому, що залишиться від України, з боку США та Європи.
Або ж продовжити спроби захищати українську землю.
Для української сторони головне питання в тому, які гарантії безпеки зможуть надати західні країни і чи будуть вони достатніми для того, щоб запобігти повторенню путінської агресії.
Саме на ньому і сконцентрувався Зеленський, заявивши, що питання територій обговорюватиме тільки на особистій зустрічі з Путіним.
Що ж до гарантій безпеки, які крім європейських країн обіцяли надати і США, то і тут американський президент примудрився забезпечити собі вигідну угоду. Сторони попередньо погодилися на тому, що Київ купить американської зброї на 100 мільярдів доларів, оплатять яку європейці.
Тож, поки виглядає так, що з політичної точки зору Путін у явному виграші. Зустріч із Трампом перетворила його з нерукоподатного вигнанця на главу держави, з яким на рівних і в дружньому тоні спілкується президент наймогутнішої країни світу.
А що в економічному плані?
Що стосується економіки, то для Росії все виглядає не так яскраво, як зустріч на Алясці на екранах російського телебачення.
З одного боку, зниження санкційних ризиків мало б підвищити оптимізм. Але на зустріч Трампа з Путіним російський ринок відреагував падінням рубля і фондових індексів, а після зустрічі американського та українського президентів усі втрати були відіграні.
Будь-яке затягування бойових дій і продовження санкцій, які формально діють, зараз сприймається російською діловою спільнотою вкрай болісно.
Викликаний війною структурний дисбаланс економіки почав приносити цілком відчутні негативні результати.
Рецесії в цивільному секторі економіки тепер уже не заперечують навіть найбільші шанувальники політики Кремля серед економістів.
Падіння купівельної спроможності зарплат і пенсій більшої частини російського населення – уже відчувається на всіх рівнях.
Регулярні нічні удари українських безпілотників по об'єктах енергетичної і військової інфраструктури Росії сягають все далі від лінії фронту.
У цих умовах, а особливо на тлі червоної доріжки, по якій Путін пробіг, щоб радісно потиснути руку Трампу –продовження штурмів, щоб захопити ще пару сіл і скільки–то квадратних кілометрів чужої території, щедро поливаючи кожен з цих кілометрів кров'ю російських громадян, складно виправдовувати відстоюванням інтересів Росії.
Тож, слово тепер за Путіним.
Головним підсумком переговорів Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, а потім і з європейськими лідерами та главою НАТО, що прилетіли до Вашингтона, щоб підтримати Зеленського, стала заява Трампа про те, що він починає готувати особисту зустріч Путіна з Зеленським, після якої послідують тристоронні (за участю Трампа) або, як наполягає президент Франції Емманюель Макрон, чотиристоронні (за участю Європи) переговори.
Тож, надія на закінчення війни, що практично випарувалася для російського бізнесу після Анкориджа, знову повернулася.
Тому і російський рубль на зустріч у Білому домі відреагував позитивно, на відміну від реакції на розтягнуте у найбільшу із усіх пубілчних усмішок обличчя очільника Росії під час саміту на Алясці.
