Президенти США Дональд Трамп та України Володимир Зеленський провели 18 серпня переговори в Білому Домі – за кілька днів після зустрічі Путіна з Трампом на Алясці. Була розмова Трампа із Зеленського тет-а-тет, і зустріч дев'ятьох провідних політиків, коли до американського та українського президентів приєдналися прем'єри Великої Британії та Італії Кір Стармер і Джорджа Мелоні, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президенти Фінляндії та Франції Александр Стубб і Емманюель Макрон, генсекретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Радіо Свобода вело трасляцію зустрічі і обговорення у прямому ефірі програми Свобода LIVE.
Спочатку здавалося, що атмосфера між Трампом і Зеленським значно покращилася відтоді, як у лютому відбулася їхня суперечка в Овальному кабінеті Білого дому.
Президент США Дональд Трамп гостинно провів президента України і лідерів європейських країні, ЄС та НАТО Білим домом.
Вони посміхалися і обмінювалися жартами, зокрема і про костюм Володимира Зеленського.
Але вже під час спільного фотографування дев'яти політиків стало очевидно, що розмова дуже важка.
На фото ніхто з учасників зустрічі не посміхався, а обличчя Зеленського і багатьох інших учасників переговорів виглядали надзвичайно напруженими.
«Віддати території Путіну» в обмін на мир
Трамп не приховував, що і на зустрічі із Зеленським, і на спільній «зустрічі дев'ятьох» із європейськими політиками він говорив про те, що в України немає іншого виходу окрім як віддати частину своїх територій Росії – в обмін на припинення вогню і можливу мирну угоду.
Що це буде за угода – політики у відкритій частині зустрічі не говорили. При цьому, коли мова зайшла про гарантії безпеки України в майбутньому, Трамп заявив, що «не вірить» у загрозу «подальшої агресії» проти України з боку Росії і сказав, що ця загроза «перебільшена, сильно перебільшена».
Аналітики, опитані телеканалом «Настоящее время»(створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки), висловили свої побоювання щодо того, що, можливо, Путіна таки вдалося нав'язати свою позицію Трампу щодо того, як має закінчитися війна в Україні і що має за її підсумками отримати Москва.
Однак блискуча дипломатична робота провідних європейських політиків, схоже, не дала перетворити зустріч у Вашингтоні на «пресинг» України.
Тактика: як говорили з Трампом?
Експерти відзначають, що і Володимир Зеленський, і європейські лідери цього разу намагалися спілкуватися із Дональдом Трампом «його мовою».
Кожен озвучував свій заготовлений меседж, який не конфліктував, а навпаки доповнював меседж попередньогоСаакян
Вони намагалися донести до нього на чиєму боці справделивість в українському конфлікті ( у міжнародній термінології усі війни називають конфліктами – ред). Вони усі разом, але кожен по-своєму, виступили із консолідованою позицією:
«Європейські представники явно відрежисували свої виступи. Кожен з них озвучував свій заготовлений меседж, який не конфліктував, а навпаки доповнював меседж попереднього, – зауважує український політолог Олег Саакян. – Ніхто з них не виступав з двома або трьома меседжами, що вже говорить про якусь режисуру: судячи з усього, було підмічено, що Трамп запам'ятовує тільки короткі рубані фрази і тільки одну ідею від одного спікера».
«Здається обидві сторони, особливо європейська і українська, вивчили гіркий урок, несправедливий урок: як потрібно спілкуватися із Трампом у світі, де керує сила», – зауважує Маргарита Завадська, старша наукова співробітниця Фінського інституту міжнародних відносин.
Завдання мінімум – показати Трампу, що він він даремно прислухався до ПутінаРейтерович
«У цьому випадку ці переговори – не про «домовитися вдев'ятьох», а вдев'ятьох донести кілька позицій в голову однієї людини (Трампа), яка потім зідзвониться із Путіним, – вважає Саакян. – І далі він, за задумом, повинен буде повернутися до Путіна вже як представник загальної позиції і України, і Європи, і Сполучених Штатів. І на переговорах стоїть завдання вплинути на цю одну людину, Трампа»
«Програма мінімум для Зеленського і представників ЄС – це відбити «хотілки», які намагався Путін озвучити Трампу на Алясці, що суперечать здоровому глузду, Конституції України і всім міжнародним документам, договорам, які були підписані починаючи з 1991 року. Завдання мінімум – показати Трампу, що він обрав неправильну політику, що він даремно прислухався до Путіна. Тому що те, що Путін хотів, просто не може бути реалізоване на практиці», – зауважує український політолог-міжнародник Ігор Рейтерович.
«Пресинг» України
Однак, зауважують експерти, при цьому і Трамп, і інші представники адміністрації США все ж будуть дуже жорстко тиснути на Зеленського, щоб змусити його прийняти умови Путіна.
І саме з цією метою українського президента, ймовірно, «відокремили» не деякий час в Білому домі від європейських політиків, які приїхали в США, щоб показати свою єдність з Україною.
На зустрічі тет-а-тет Трамп ймовірно вважав за можливе «прогнути» Зеленського, – щоб потім озвучити досягнуті таким чином домовленості, насамперед про поступку територіями.
Експерти вбачають у цьому прямий наслідок того, що сталося на Алясці.
Саміт на Алясці – це було шоу, засноване на нерозумінні, або ж на спотвореній інформації, яку привіз Трампу Віткофф з КремляХара
«Трамп не тільки не досяг нічого з того, що він збирався досягти, але і фактично змінив свою позицію на 180 градусів. Замість загального і безумовного припинення вогню, як першого кроку до політичного регулювання, він фактично взяв на озброєння формулу Путіна про першопричини конфлікту», – вважає Олександр Хара, український дипломат, експерт Центру оборонних стратегій.
Він пов'язує це з неправильним вибором Трампом радника, а саме Стіва Віткоффа, який займає більш проросійську позицію.
«Кіт Келлог – напевно, єдиний «яструб» у питаннях Росії, який прекрасно розуміє, яку загрозу вона становить і розуміє, наскільки можна вірити словам Путіна. А Стів Віткофф – некомпетентна людина, яка не розуміє, що вона робить. І за великим рахунком саміт на Алясці – це було шоу, засноване на нерозумінні, або ж на спотвореній інформації, яку привіз Трампу Віткофф з Кремля», – висловлює свою думку Хара.
«Путін поставив Трампа в дуже жорсткі рамки (на зустрічі на Алясці), – пояснює розклади Саакян. – Він використав «доктрину Громико», основу радянської дипломатії: «Проси набагато більше, ніж можуть дати, при цьому дій максимально напористо, завжди погрожуй, підіймай ставки». Радянський міністр закордонних справ Громико є метром такої дипломатії, і російський глава МЗС Лавров, який з'явився на Алясці в худі «СССР» – це теж дуже показова історія. І Путіну вдалося нав'язати Трампу сценарій замаскованої або навіть погано замаскованої капітуляції України»
Так що завдання на переговорах «дев'ятьох» – дати зрозуміти Трампу, що пропозиції Путіна є нічим іншим, як ультиматумомСаакян
«Відомо, що з українською стороною представники американської адміністрації спілкуються досить жорстко. І ми не можемо виключати, що за зачиненими дверима можуть бути спроби пресингу, оскільки Трампу потрібен результат після таких зустрічей. Це невдалий збіг обставин, бо Трампу, на жаль, для досягнення його внутрішньополітичних цілей простіше домовлятися із Путіним. Це просто збіг політичних стилів, стилю комунікації і тактичний збіг інтересів. З Путіним Трампу простіше домовитися, він розуміє, якою мовою розмовляє країна, і в його світі Путін більш сильна і менш піддатлива фігура. А ось на Зеленського можна натиснути», – припускає Маргарита Завадська.
«Тому я думаю, що розділили переговори на дві зустрічі спеціально, щоб тиснути на Зеленського, – констатує Хара. – А потім, відповідно, вирішили, що, якщо вийде продавити вже це рішення на зустрічі із Зеленським, можна буде ознайомити європейців з цим рішенням».
Довести, що Путін хитро «запакував ультиматум»
«Так що завдання на переговорах «дев'ятьох» – дезавуювати ті компроміси, які запропонував Трампу Путін. Розкрити, що вони абсолютно ніякі не компроміси. Дати зрозуміти Трампу, що пропозиції Путіна є нічим іншим, як ультиматумом, причому далеко виходять за рамки того, що він насправді може взяти або на що може претендувати», – наголошує Саакян.
Це є невигідним для Києва, бо в Донецькій області під контролем Києва перебувають добре укріплені Краматорськ і Слов'янськЗавадська
Експерти зокрема звертають увагу на ідею передачі Росії всієї території Донецької області України в обмін на виведення російських військ із Сумської та Запорізької областей: про ідею такого «обміну» повідомляли кілька джерел у Білому Домі.
Це є невигідним для Києва, бо в Донецькій області під контролем Києва перебувають добре укріплені Краматорськ і Слов'янськ, які Росії в іншому випадку доведеться брати з дуже великими зусиллями.
«Але я хотіла б нагадати нам усім, що, на жаль, у Трампа дійсно дуже обмежене уявлення про те, що відбувається на полі бою», – підкреслює в зв'язку з цим Маргарита Завадська.
Зеленський, Трамп і європейські лідери у Вашингтоні: емоції, розмови та атмосфера великої зустрічі (фотогалерея)
«Зараз дуже важливо, щоб Зеленський і європейці змогли Трампа переконати в тому, що Україна вже зробила поступку, – говорить з приводу компромісів Рейтерович. – Сам факт того, що ми готові на заморозку по лінії розмежування, по лінії фронту, яка є станом на сьогодні, – це величезна поступка і величезний компроміс з боку України. Тобто ми визнаємо факт окупації територій. Хоча ми не будемо це визнавати юридично, але фактично ми визнаємо контроль і даємо Росії можливість зберегти, можливість контролю над цими територіями».
«І тепер треба, щоб Трамп подивився, на які поступки насправді готовий піти Путін. Бо ми ніяких поступок з боку Росії на сьогоднішній день не бачимо. Не вважати ж таким заяву Стівена Віткоффа, що в Конституцію Російської Федерації впишуть пункт, що вона «не буде нападати» на європейські країни?» – зауважує аналітик.
Як далеко до завершення війни? Я чи можливий довготривалий мир?
«Я не думаю, що ми побачимо після цього завершення російсько-української війни прямо тут за столом. Ми зараз побачимо, як Трамп промацує, про що він може поторгуватися з Путіним, – прогнозує підсумки переговорів Саакян.
«Але агресор не відмовляється від своїх амбіцій і не змінює своїх цілей за рахунок жертви, навіть якщо вона піде на певні компроміси. Адже агресор тоді розуміє, що можна просити більше. І, якщо він відчує запах крові, його амбіції зростатимуть».
Трамп та інші говорять лише про якусь домовленість, «схожу» на П'яту статтю договору про гарантії безпекиХара
«Зараз Україні мир не пропонують, тому що за великим рахунком, усі говорять про те, що це буде лише якась форма припинення вогню і «заморозка», – наголошує Олександр Хара. – Мир – це означає, що будуть нові умови, новий статус–кво, процедури та механізми, які будуть утримувати сторони від відновлення конфлікту. Але я таких умов не бачу, крім як членство України в НАТО. Але, Трамп та інші не говорять про членство в НАТО, вони говорять лише про якусь домовленість, «схожу» на П'яту статтю договору про гарантії безпеки».
«Заморозка» конфлікту означає, що Росія в її нинішніх кордонах із нинішнім керівництвом, зомбованим населенням, буде становити загрозу своїм сусідам, ну і світу, звісно, враховуючи ядерну зброю. Але такий варіант все одно можна було б спробувати пояснити українським громадянам через референдум. Це могло б бути спробою знайти компроміс, болючий для України, але який забезпечив те, що війна ніколи в майбутньому не відновиться. Але поки що цього немає на столі», – підкреслює Хара.
«Ми розуміємо, що безпека України – це безпека Європейського Союзу, – також говорить Завадська. – І який би швидкий і стрімкий мир не був би зараз досягнутий, цей мир буде нестабільним, і цей мир не буде гарантований нічим».
Необхідні чіткі безпекові гарантії для України від США та європейських союзників.
Не такі, які були у Будапештському меморандумі, згідно з яким Україна віддала свою ядерну зброю в обмін на, зокрема, таке:
«Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України»
